Угроза Европе

Новіцький Р. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, zoolog@ukr.net

НАТУРАЛІЗАЦИЯ ЧУЖОРІДНИХ ВИДІВ В УКРАЇНІ: ОСВОЄННЯ ПЛАЦДАРМУ ДЛЯ ЗАХОПЛЕННЯ ЄВРОПИ?

На сьогодні біологічними інвазіями називають процеси, які пов’язані з появою чужорідних видів тварин і рослин в нових для них екосистемах та впливом цих видів на місцеві фауністичні та флористичні комплекси. Чужорідні (неаборигенні) види – це види рослин та тварин, які поширюють свої місцеперебування за межі історично утвореного природного ареалу. За способом проникнення в регіон-реціпієнт чужорідні тварини можуть бути «інтродуцентами» («вселенцями») – видами, що привнесені в нові екосистеми завдяки інтродукції або акліматизації, або «інвазивними видами», які потрапили в нові біотопи завдяки самостійному розселенню.

Зазвичай вселення чужорідних видів може відбуватися завдяки кліматичним змінам та різким флуктуаціям чисельності, внаслідок інтродукції та реінтродукції корисних для людини видів, випадкових занесень із сільськогосподарською продукцією, інтродуцентами, баластними водами тощо.

На поточний момент проблема чужорідних видів для України та Європи має винятково важливе екологічне та соціально-економічне значення. Кількість випадків виникнення крупних екологічних катаклізмів, які викликані біологічними інвазіями видів, постійно зростає. Печально відомі, наприклад, інвазії «смітного» виду амброзії полинолистої Ambrosia artemisiifolia, шкідника колорадського жука Leptinotarsa decemlineata, гребневика мнеміопсиса Mnemiopsis leidyi, ротана-головешки Perccottus glenіi.

Тільки одне випадкове вселення мнеміопсиса в Азовське та Чорне моря завдало рибному промислу України та Росії збитків, які оцінюються щонайменше в $400 млн./рік. Показова проблема Великих Озер США, в яких інвазія нового виду-вселенця бичка-кругляка Neogobius melanostomus поставила під загрозу існування понад 10 аборигенних видів риб.

Сьогодні експансія чужорідних видів риб в басейни найбільших рік Східної Європи набула масового вибухового характеру. За останні 60 років кількість видів в річках Східної Європи та України зокрема зросла майже в 1,5 рази (Слынько и др., 2010). В 2010 році в басейні Дніпра та в дніпровських водосховищах нараховується 36 інвазійних видів риб, серед яких 62% видів вже натуралізувалися. Крім цього, спостерігається швидке збільшення кількості інвазій у східній частині Чорного моря, причому понад 58,7% усіх зареєстрованих чужорідних видів відмічені в водах України (Alexandrov, 2007).

Багато видів тварин використовують басейн Дніпра як екологічний коридор для подальшого проникнення в ріки Західної Європи. Наприклад, через ріку Прип’ять на захід вже проникають чужорідні риби та безхребетні: бичок-цуцик Proterorhinus marmoratus, мізида Limnomysis benedeni.

Успішність адаптації інвазивних тварин в нових умовах прямо обумовлена їх репродуктивними можливостями. Для виживання у водоймі-реціпієнті та подальшої ефективної натуралізації риби-вселенці та «інвазіанти» різко збільшують кількість ікри, що відкладається, змінюється число порцій ікри. Найбільш успішна стратегія освоєння нових біотопів спостерігається у карася сріблястого, у якого середня абсолютна плодючість досягає 75-120 тис. ікринок, а сама ікра відкладається у 3-4 прийоми протягом травня-липня. За останні 10 років карась сріблястий почав зустрічатися не тільки на мілководних, зарослих рослинністю біотопах, але й на руслі водосховищ зі значною течією, на великих глибинах до 15 метрів, де він активно годується.

Чебачок амурський Pseudorasbora parva з 1990-х років швидко освоює різноманітні стації, агресивно охороняє свої кладки ікри. Плодючість його у прісних водах України досягає у середньому 1200-1400 ікринок.

Отримані дані про плодючість оселедця азово-чорноморського в Дніпровському (Запорізькому) водосховищі, який утворив у водоймі сталі локальні популяції. Для цього виду спостерігається чітка порційність нересту, а індивідуальна абсолютна плодючість становить 50-56,4 тис. ікринок. Розповсюдження виду вгору за течією Дніпра стримується відсутністю достатньо якісних умов для розмноження.

Стрімке збільшення числа чужорідних видів, які приходять в Дніпро з Чорного та Азовського морів, їх успішна натуралізація в дніпровських водосховищах обумовлює велику ймовірність подальшого просування чужорідних видів на захід Європи.

На сьогодні значну небезпеку для водних екосистем-реціпієнтів та аборигенного комплексу риб Європи можуть представляти такі види як чебачок амурський Pseudorasbora parva, ротан-головешка Perccottus glenіi. Посередній рівень загрози може створювати карась сріблястий Carassius auratus gibelio, тюлька чорноморсько-азовська Clupeonella cultriventris cultriventris, бичок-кругляк Neogobius melanostomus, бичок-цуцик Proterorhinus marmoratus. Незначний рівень загрози створюють берш Stizostedion (Sander) volgense, бичок мартовик Mesogobius batrachocephalus та атерина чорноморська Atherina boyeri pontica.

Якщо враховувати значну екологічну пластичність чужорідних видів, їх ефективну репродуктивну стратегію та успішність натуралізації в нових біотопах існує реальна загроза масового біологічного забруднення водойм-реціпієнтів країн-найближчих сусідів України.

Література

Слынько Ю.В., Дгебуадзе Ю.Ю., Новицкий Р.А., Христов О.А. Инвазии чужеродных рыб в бассейнах крупнейших рек Понто-Каспийского бассейна: состав, векторы, инвазионные пути и темпы // Российский журнал биологических инвазий. – 2010. – № 4. – С. 74–89.

Alexandrov B. Trends of aquatic alien species invasions in Ukraine // B. Alexandrov at all. –Aquatic Invasions. – 2007. – Volume 2, Issue 3. – P. 215-242/