Конкурсний звіт Ігор Ліжанський

Текст публикується с дозволу автора - Ігор Ліжанський

Ще на зелені свята вирішили з Другом Віктором поїхати до річки на всі вихідні подалі від міста половити кленів. Рибалили два дні поспіль. Риболовля виявилася трудовою: береги річки дуже позаростали високими травами та кущами, дуже важко переміщуватися в пошуках зручних місць для закиду та проводки.

Зранку коли прохолодно рибалили в забродах але тільки з за каньйону виглядало сонечко в комбінезонах ставало нестерпно і приходилося роздягатися до шортів та футболок. І на наші, місцями оголені, тіла в тих буйних травах та хащах чатували зграї мерзенних кліщів та інших набридливих кровососів, приходилося час від часу оглядати зони ризику і знімати агресорів доки ті ще не встигли присмоктатися але як ми не старалися все ж таки один мені присмоктався до ноги і Віктор використовуючи петлю з нитки зміг витягнути супостата.

Тепер щодо самої риболовлі. Дана ділянка річки має досить швидку течію, кам’янисте дно, численні перекати та заводі де течія сповільнюється чи взагалі вмикає реверс. Одним словом досить розмаїті умови тому сподівалися на різну рибу.

Ловили в основному на воблери: в мене хендмейд у друга фірмові але пробували і блешні і навіть джиг. Та на жаль брань було дуже мало. У мене за два дні наполегливого полоскання воблерів було лише три чи чотири брання у Віктора не набагато більше. Але мені гріх жалітися бо з трьох брань я одне таки реалізував і на тому кінці жилки відразу відчув достойного "супротивника". Спочатку рибина наче не розуміла що на гачку – спокійнісінько, під мелодію фрикціону АБУ 2500, прямувала вгору течією. Аж після того як я вирішив розвернути її назад (вгору підійматися не було можливості через зарослі) почала чинити справжній супротив довелося трохи повправлятися із зіркою фрикціону (давненько не приходилося вдаватися до таких маніпуляцій). На завершальній стадії виважування, коли я почав потрохи підтягувати рибину (майже до останнього не міг зрозуміти що на гачку, і підгледіти не виходило) на себе, почала несамовито битися та трясти головою. Але врешті решт через кілька незабутньо-бентежних хвилин риба здалася і я зміг підвести її на каміння до берега. Трофеєм виявився красень клень вагою 1805,00 грамів.

Це мій рекорд який тримався більше 10 років. Друг Віктор теж зміг реалізувати два брання - кленики близько 500 і 200 грамів відповідно.