Вплив електролова

Новіцький Р. О., Христов О. О., Кочет В. М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, zoolog@ukr.net

ДІАГНОСТУВАННЯ ЛЕТАЛЬНОГО ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОСТРУМУ НА РИБ

езаконний видобуток водних живих ресурсів за допомогою електроловильних пристроїв протягом останніх 20 років набув суттєвого поширення в СНД та Україні. Прикладом таких пристроїв є «електровудка» та «електробомба».

«Електровудки» - це саморобні електричні пристрої, основними елементами яких є акумулятор, перетворювач струму, підсака, до якого підводиться електрострум. «Електровудки» спрямовані на використання електричного струму високої напруги (1–2 кВ) для здобичі риби, яка вражається електрошоком.

«Електробомби» - це новий незаконний винахід, що являє собою пристрій з потужних конденсаторів, які одномоментно розряджаються на заданій глибині.

Застосування цього виду незаконного видобутку браконьєрами на водоймах за ступенем негативного впливу на риб та гідроекосистеми є найуразливішим. Крім прямого збитку (гибель риб, інших гідробіонтів) використання саморобних електроловильних пристроїв створює також опосередковані наслідки (травми, каліцтва, порушення функціонування внутрішніх органів, порушення відтворювальної здатності протягом тривалого часу, загибель інших груп гідробіонтів у зоні дії електричного поля, в тому числі й кормових організмів тощо) (Карпов, Бойков, 2004; Новицький, 2007).

Особливо небезпечним для біоти є застосування «електровудки» у весняний період, коли відбувається нерест риб. Весною відбувається розмноження та розвиток водних безхребетних, які теж піддаються негативному впливу застосування «електровудки».

На сьогодні застосування незаконних електроловильних оруд лову заборонено чинним законодавством України, але дотепер в Україні не існує єдиної методологічної та методичної бази діагностування уражень риб електрострумом, що ускладнює доказову базу для природоохоронців при затриманні ними правопорушників-«електробраконьєрів». Крім цього, при затриманні правопорушників «на гарячому» розмір збитків розраховується, виходячи з кількості виловленої (здобутої) риби, без врахування всього комплексу негативної дії не лише на їхтіофауну, а й на інші види гідробіонтів, особливо з групи кормових організмів.

Матеріалом дослідження послужили 16 екземплярів риб, вилучених під час природоохоронних рейдів на Дніпровському (Запорізькому) та Дніпродзержинському водохранилищах у громадян, які застосовували саморобні електричні пристрої для ураження риб. Матеріал для проведення лабораторних патологоанатомічних досліджень надавався у травні 2011 р. лінійними відділеннями МВС України у річкових портах «Дніпропетровськ» та «Кременчук».

Аналіз ураженої саморобним електричним пристроєм («електровудкою») риби відбувався у лабораторії біомоніторінгу НДІ біології ДНУ ім. Олеся Гончара. Досліджувалися 5 особин ляща звичайного (Abramis brama), 3 примірники плітки звичайної Rutilus rutilus, по 2 особини – щуки звичайної (Esox lucius), карася сріблястого (Carassius auratus gibelio), плоскірки (Blicca bjoerkna). Патологоанатомічний аналіз проводився на свіжій рибі відповідно до загальновизнаних методичних вказівок (Бауєр, Мусселіус, Ніколаєва, 1977).

Отримані екземпляри риб були свіжими, у доброякісному стані, без слідів тривалого зберігання. Запах несвіжості або розкладання відсутній, слиз на лусці прозорий. Усі екземпляри риб не мали зовнішніх (травматичних) пошкоджень на голові, тілі, плавцях та порушення пігментації лускового покриву. Зябра мали яскраво-червоний колір, без слідів ослизнення та порушення країв зябрових лепестків.

Стан і цілісність лускового покриву та ротової порожнини свідчить про те, що надані для аналізу екземпляри риб не були впіймані на любительські орудня лову (усі типи гачкових орудь лову), а також на сіткові орудня лову (ставні, плавні сітки, в тому числі поріжні) . Крім того, відсутність характерних ушкоджень тіла наданих риб виключає ймовірність вилову цих риб неводом (волокушою), ятерами, або добування їх колючими оруднями (лови, остроги тощо).

Не викликає сумніву факт, що надані для дослідження примірники риб були вилучені з водної середовища миттєво. Про це свідчить загальний вигляд риб, стан забарвлення зябрових пелюстків та наповненість відділів кишківника.

Всі досліджені риби мали помітні ураження різних органів:

• крововиливи в геніпорі (відчини гіомандибулярного каналу) на нижній челюсті (щука);
• крововиливу в рогівку одного або обох очей (плітка, окунь, лящ, плоскирка, карась);
• крововиливу у черевну порожнину тіла (лящ, плітка, плоскірка);
• крововиливу у мозок (лящ, плітка, карась) та гонаді (окунь);
• ураження (розрив) гонад (лящ);
• ураження нирок у вигляді деструкції й розрідження тканини (лящ, плітка, карась);
• ураження плавального міхура (лящ).

Відмічено, що ураження представників родини Коропові (Cyprinidae) більш значимі. У результаті дослідження знайдено таксономічні відмінності у характері пошкоджень риб з різних родин: у щуки звичайної (Esoxidae) зареєстровані чітко помітні ураження геніпор (отворів гіомандибулярного каналу) у вигляді крововиливів.

Незважаючи на таксономічну приналежність та особливості ураження вплив на риб мав невідворотний летальний характер, який, за нашою думкою, був спровокований саме дією електричного струму.

Проведений іхтіопатологічний аналіз свідчить, що досліджені екземпляри риб були піддані значному рівню негативного впливу миттєвої дії, що призвів до летальних наслідків (смерті) у дуже короткий час. Цей вплив не може бути викликаний наслідками асфіксії, хвороб, скиду шкідливих речовин або забруднення водойми, вилову любительськими чи промисловими знаряддями лову. Загальний відгук організму на негативний вплив спостерігається у вигляді уражень і деструкції внутрішніх органів та судинної системи. Це свідчить про високу ймовірність загибелі риб від застосування електротоку (потужного електромагнітного поля).

Вищенаведене свідчить про нагальну необхідність проведення ретельної оцінки летального впливу незаконних електроловильних пристроїв («електровудок») на організм риб та інших водних гідробіонтів, на популяційні параметри і загальний стан іхтіоценозу. На основі проведених досліджень необхідно розробити окрему спеціалізовану «Методику розрахунку збитків, заподіяних водним живим ресурсам внаслідок застосування незаконних електроловильних пристроїв», яка повинна у повному обсязі визначити реальну шкоду, заподіяну біоті водних екосистем при застосуванні незаконного способу видобутку гідробіонтів – «електровудки».

Необхідно впровадження більш суворої відповідальності за цей вид злочинного видобутку водних живих ресурсів відповідно рівню заподіяної шкоди природному середовищу. Застосування «електровудки» повинно відповідати рівню скоєння особливо тяжкого злочину.

Література

Карпов Н. А., Бойков С. Н. Про вплив електровудки на фауну водойм //Актуальні проблеми управління заповідниками в Європейській частині Росії: матеріали ювілейної наук.-практ. конф. - Воронеж: ВДУ, 2004. - С. 38-41.

Новицький Р. В одному човні з електробраконьєром // Рибалка. Україна. - 2007. - № 5. - С. 106-108.

Бауер О. Н., Мусселіус В. А., Ніколаєва В. М. Іхтіопатологія. - М.: Їжа. пром-сть, 1977. - 417 с.